У Японії під час будівництва доріг, залізниць і нових будівель особливо цінні дерева нерідко не вирубують, а пересаджують на інше місце.

Як повідомляє Times of India, такий процес потребує тривалої підготовки й може займати від кількох місяців до понад року, однак дозволяє зберегти дерева, що мають історичне, культурне або екологічне значення.

Основою цього методу є техніка «немаваші», яка поєднує багатовікові знання японського садівництва із сучасними інженерними рішеннями. Перед пересадкою фахівці поступово готують кореневу систему дерева, щоб підвищити його шанси прижитися на новому місці.

Цікаво, що термін «немаваші» згодом почали використовувати також у бізнесі та політиці, де він означає ретельну підготовку перед ухваленням важливих рішень.

Таку практику застосовують не до всіх дерев. Зазвичай пересаджують лише ті, що мають особливу цінність і ростуть біля храмів, святилищ, у традиційних садах, парках або історичних районах. Крім збереження культурної спадщини, пересадка допомагає підтримувати біорізноманіття та зберігати природний вигляд місцевості.

Підготовка починається заздалегідь. Протягом кількох місяців спеціалісти поступово обрізають окремі корені навколо дерева, стимулюючи появу нових тонких корінців ближче до стовбура. Саме вони забезпечують поглинання більшості води та поживних речовин, що допомагає дереву легше перенести пересадку. Залежно від його виду та розміру така підготовка може тривати від шести місяців до більш ніж року.

Під час пересадки дерево викопують разом із максимально можливим кореневим комом, який захищають спеціальними матеріалами. Стовбур і гілки фіксують, а для транспортування використовують крани, гідравлічне обладнання або спеціальні машини.

На новому місці дерево висаджують у підготовлену яму, встановлюють опори та забезпечують ретельний догляд до появи нових пагонів. Водночас навіть за дотримання всіх етапів успіх пересадки не гарантований, тому цей метод застосовують лише тоді, коли цінність дерева виправдовує значні витрати часу та ресурсів.