Відмовляти дітям і казати “ні” – це спосіб продемонструвати любов і турботу до них. Таку думку висловила дитячий психолог Беккі Кеннеді, випускниця Колумбійського університету. На її думку, постійні поступки чи надмірна готовність задовольняти всі бажання дітей можуть у перспективі негативно вплинути на їхній розвиток.
Психологиня пояснила, що часте “так” руйнує важливі межі, які допомагають дітям формувати шанобливу поведінку. За її словами, важливо показувати дитині, що її потреби та бажання цінуються, але водночас вона має розуміти різницю між тим, що її цінують, і тим, що її бажання виконуються завжди. Відмова допомагає дитині навчитися справлятися з розчаруванням і розвивати терпіння, що є необхідними рисами для успішного дорослого життя.
Беккі Кеннеді закликає батьків залишатися послідовними у своїх рішеннях. Вона наголошує, що завданням батьків є не лише встановлення меж для забезпечення безпеки дитини, але й підтвердження її почуттів. Це допомагає будувати довіру і сприяє розвитку здатності регулювати емоції. За її словами, ключовим у цьому процесі є слухати дитину, підтримувати її емоції та залишатися твердими у своїх рішеннях.
Відмова не має сприйматися як негативний досвід. Навпаки, кожне “ні” слід розглядати як крок до емоційного розвитку дитини. Кеннеді пропонує підходити до процесу в два етапи: спершу встановити межу, а потім вислухати почуття дитини та підтвердити їх. Наприклад, сказати: “Я вірю тобі”, і після цього повернутися до дотримання межі. Це допомагає дітям засвоїти, що відмова є нормальною частиною життя.
На завершення психологиня підкреслила, що такий підхід готує дітей до реального життя. Постійне виконання бажань може створити ілюзію, що отримати все, чого хочеться, – це норма. У результаті діти можуть вирости зі сформованим почуттям невиправданої правомірності, а це, за словами Кеннеді, не те, чого варто прагнути у вихованні.