Звичайна деревна тріска, розміщена вздовж пішохідних маршрутів, може майже повністю зменшувати кількість кліщів у рекреаційних зонах.

Дослідження показало, що у певних умовах популяція цих паразитів скорочується до 99%, що робить метод одним із найефективніших серед простих природних рішень.

Робота вчених особливо актуальна на тлі зростання кількості кліщових інфекцій у Європі та Північній Америці, зокрема хвороби Лайма. Як зазначається в науковому журналі Ticks and Tick-borne Diseases, боротьба з кліщами не завжди потребує складних або дорогих технологій.

Дослідження проводили науковці Оттавського університету в Канаді на територіях із високою концентрацією кліщів. Вони протестували різні типи деревної тріски, яку розсипали вздовж популярних стежок, щоб оцінити її вплив на популяцію паразитів.

Один варіант матеріалу був звичайним, інший — обробленим інсектицидом дельтаметрином. Саме просочена тріска дала найсильніший ефект: за два сезони кількість дорослих кліщів і німф зменшилася приблизно на 99%. Навіть натуральна тріска без хімічної обробки знизила їхню присутність майже наполовину.

За словами дослідників, ефективність природного матеріалу пояснюється його фізичними властивостями. Деревна тріска створює сухий бар’єр, який розриває вологе середовище, необхідне кліщам для виживання, і ускладнює їхнє пересування до стежок, де ходять люди.

Один із авторів дослідження, професорка Маніша А. Кулкарні, зазначила, що такі прості екологічні рішення можуть стати ефективним інструментом контролю кліщів у зонах відпочинку. Вона також підкреслила, що матеріал доступний і може вироблятися локально, наприклад під час догляду за міськими зеленими насадженнями.

Актуальність таких підходів зростає через збільшення випадків бореліозу та інших кліщових хвороб. За даними міжнародних центрів контролю захворювань, щороку фіксуються сотні тисяч заражень у різних країнах, зокрема у США та Європі, де у 2025 році було зафіксовано близько 30 тисяч випадків лише хвороби Лайма.

Фахівці пов’язують поширення кліщів із кліматичними змінами, які створюють для них сприятливі умови — теплі зими та довший сезон активності. Додатково на це впливають популяції тварин, що є їхніми носіями. На думку дослідників, прості природні бар’єри можуть стати важливою частиною профілактики у громадських просторах і знизити ризики для людей.