Здавна рушники мали глибоке символічне значення і використовувалися в багатьох обрядах, зокрема, похоронних. Саме з цим пов’язані забобони, що оточують дарування рушників.

Вважалося, що рушник, який використовувався під час похорону, міг вбирати в себе енергетику померлого. Тому його дарування могло передати негативну енергетику іншій людині. Крім того, рушники часто використовувалися для проводів у далеку дорогу або на війну, що також наділяло їх символічним значенням розлуки та нещастя.

Існували також вірування, що рушники з певною вишивкою (наприклад, чорною або білою) мали магічні властивості і могли впливати на долю людини. Тому такі рушники використовувалися лише в особливих випадках і не дарувалися просто так.

Сьогодні, хоча багато хто вже не вірить у ці прикмети, традиція не дарувати рушники все ще зберігається в деяких сім’ях. Це пов’язано з тим, що рушник часто сприймається як особистий предмет, який має інтимний характер. Тому дарування рушника може розцінюватися як вторгнення в особистий простір іншої людини.