У 1971 році астронавт місії Аполлон-14 Стюарт Руса став учасником незвичайного експерименту, про який довгий час майже не згадували. Він узяв із собою в космос насіння дерев, яке після повернення на Землю дало початок так званим “місячним деревам”.

Як повідомляє Space Daily, насіння перебувало в командному модулі під час польоту навколо Місяця, поки астронавти працювали на поверхні супутника. Воно не контактувало з місячним ґрунтом, але здійснило подорож у глибокий космос і повернулося на Землю разом з екіпажем.

Після посадки з цього насіння виростили різні види дерев — сосни, секвої, платани, ліквідамбари та ялиці Дугласа. Саджанці висаджували біля шкіл, університетів, на територіях NASA, у парках і навіть біля громадських установ у США. Частину дерев також передали за кордон — до Японії, Бразилії та Швейцарії.

Ідея експерименту виникла завдяки самому Русі, який до роботи в NASA був пожежником-парашутистом Лісової служби США. Саме це відомство запропонувало взяти насіння в космос як символічний науково-природничий проєкт у межах місії.

Після повернення виникла технічна проблема: контейнери з насінням пошкодилися під час дезактивації космічного модуля. Через це частину матеріалу спочатку вважали втраченою, але згодом ученим вдалося врятувати достатньо зразків, щоб виростити дерева.

Подальші дослідження показали, що подорож у космос майже не вплинула на рослини. “Місячні дерева” не відрізнялися суттєво від звичайних, однак сам факт їхньої участі в космічній місії зробив експеримент символічним і унікальним.

У 1970-х роках, зокрема під час святкування 200-річчя США, багато таких дерев було висаджено публічно. З часом частина позначок втратилася, і про походження окремих дерев забули, поки NASA не почало відновлювати їхню історію.

Сьогодні ці дерева продовжують рости як “живі пам’ятники” епохи програми Аполлон, а подібні експерименти вже продовжили в межах місії Artemis, де насіння знову відправляли в космос для нових досліджень.