Британські науковці розпочали масштабне дослідження архівних даних чилійського радіотелескопа ALMA, сподіваючись знайти можливі сигнали від позаземних цивілізацій.

Команда під керівництвом астрономки Луїзи Мейсон зосередила увагу на міліметровому діапазоні хвиль, де планує шукати як цілеспрямовані вузькосмугові передачі, так і випадкові витоки технологічних сигналів. Про це повідомляє Gizmodo.

Протягом понад 50 років програми SETI шукали ознаки іншопланетного життя переважно у так званій «водяній дірі» — радіодіапазоні від 1,42 до 1,66 гігагерца. Вважалося, що саме ці частоти могли б використовувати цивілізації на основі вуглецю, адже в цьому діапазоні міжзоряний газ добре поглинає космічний шум. Тепер учені вирішили зосередитися на високочастотному діапазоні 90-93 гігагерци, який, на їхню думку, може бути перспективнішим для пошуку штучних сигналів.

За словами Луїзи Мейсон із Манчестерського університету, дослідники вирішили перевірити, що можна виявити за межами традиційного спектра, на якому десятиліттями концентрувалися пошуки SETI. Новий підхід дозволяє розширити дослідження та оцінити можливості інших частот для виявлення потенційних сигналів.

Особливість нової стратегії полягає в аналізі вже існуючих архівів спостережень ALMA. Завдяки широкому полю огляду телескоп випадково зібрав інформацію про значно більшу кількість зоряних систем, ніж передбачали початкові наукові програми. Дослідники називають це явище «зоряним приловом», оскільки навіть короткі спостереження можуть містити дані про численні об’єкти, які не були основною ціллю дослідження.

Робота з архівами ALMA є лише першим етапом проєкту. До досліджень уже долучився американський Інститут SETI, а команда також аналізує інформацію, зібрану космічною обсерваторією Gaia Європейського космічного агентства. Отримані дані зіставляють із Безансонською моделлю Чумацького Шляху, яка відображає орбіти сотень мільярдів зірок.

«Поєднуючи високочастотні спостереження з галактичними симуляціями, ми можемо краще зрозуміти, що саме ми вже обшукали і де нам слід шукати далі», — підсумувала дослідниця.