Під час сезонної міграції пернаті використовують магнітне поле Землі, Сонце, зорі, ландшафт і навіть запахи

Щороку восени мільйони перелітних птахів вирушають на зимівлю, долаючи сотні або навіть тисячі кілометрів без звичних для людини навігаційних приладів. Здатність розпочинати сезонну міграцію частково закладена генетично, тому представники деяких видів можуть вирушати у свою першу далеку подорож навіть без досвідченого провідника.

Птахи летять у тепліші регіони насамперед через сезонне скорочення доступної їжі, а не просто через низьку температуру. Залежно від виду маршрути можуть вести до Південної та Південно-Східної Європи, Середземномор’я, Близького Сходу або Африки.

Одним із механізмів навігації є магніторецепція – здатність відчувати магнітне поле Землі та використовувати його як своєрідний внутрішній компас. Водночас точний механізм цього чуття вчені продовжують досліджувати. Додатковими орієнтирами слугують Сонце та зоряне небо, завдяки чому деякі види здатні підтримувати потрібний напрямок навіть під час нічних перельотів.

Досвідчені птахи також запам’ятовують особливості місцевості – річки, узбережжя, гори та інші помітні елементи ландшафту. Представники деяких видів використовують для навігації запахи, формуючи своєрідну “ароматичну карту”. А у лелек, журавлів та деяких інших птахів молоді особини можуть навчатися маршруту, подорожуючи разом із досвідченішими родичами.

Втім, сучасні міста створюють для мігруючих птахів додаткові ризики. Яскраве штучне освітлення вночі може дезорієнтувати пернатих, змушувати їх відхилятися від маршруту та збільшувати ризик зіткнення з будівлями. Саме тому в періоди масової весняної та осінньої міграції в деяких містах рекомендують зменшувати зайве нічне освітлення.