Вчені провели експерименти з кіньми, щоб з’ясувати призначення характерних чорно-білих смуг у зебр.

Дослідження показали, що такий візерунок може захищати тварин від кровосисних мух, яким складніше правильно приземлитися на смугасту поверхню.

Під час одного з експериментів британські дослідники спостерігали за зебрами та кіньми в однакових умовах у Північному Сомерсеті. Ґедзі кружляли біля обох видів приблизно однаково часто, однак на зебр сідали майже вчетверо рідше. Щоб перевірити вплив саме забарвлення, коней по черзі накривали чорними, білими та смугастими попонами.

Комахи значно частіше сідали на однотонні поверхні, тоді як зі смугастою попоною у них виникали проблеми. Сповільнена зйомка показала, що під час наближення ґедзі нерідко врізалися у поверхню або пролітали повз замість нормальної посадки. Вчені припускають, що комахи добре реагують на великі темні силуети, але контрастні смуги ускладнюють визначення місця для приземлення.

Експерименти також допомогли встановити, що значення має саме контраст візерунка. У дослідженні 2023 року науковці перевірили 11 варіантів смуг і з’ясували, що сильноконтрастні візерунки відлякували мух, тоді як слабкий контраст такого ефекту не давав. При цьому здалеку смуги не зупиняли комах — вплив проявлявся на останньому етапі наближення.

Водночас популярна теорія про те, що смуги потрібні зебрам для заплутування хижаків, не отримала такого підтвердження. Моделювання зору левів і плямистих гієн показало, що вдень смуги зебри погано розрізняються вже на відстані понад 50 метрів, у сутінках — близько 30 метрів, а в безмісячну ніч — приблизно 9 метрів.

Схожі результати отримали японські дослідники, які нанесли білі смуги на шість чорних корів. Смугасті тварини приваблювали приблизно вдвічі менше кусючих мух і рідше намагалися їх відганяти. Водночас вчені наголошують, що смуги не забезпечують повного захисту: комахи все одно можуть сідати на голову, вуха, ноги та інші ділянки без такого візерунка.